Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт – ІІІ місце, Короваєнко Поліна, «Трагізм почутів головних героїв Івана та Марічки в кінострічці С.Параджанова «Тіні забутих предків» через символи природи».

 

 Особливості складання та проведення інтерв’ю

•      Вітання і початок діалогу.

Може здатися дивним, але вітання є практично найважливішим компонентом будь-якого інтерв'ю. Адже враження про людину закладається з  перших секунд спілкування з ним. Воно залежить від багатьох факторів: рівень знайомства інтерв'юера з людиною, соціальний статус співрозмовника і т. д. Вітати людину можна наступним чином:

1.     У формальній формі – по імені, по батькові і на «Ви» (Здрастуйте, Ольго Іванівно).

2.     У напівформальній формі – по імені і на «Ви» (Здрастуйте, Ольго).

3.     У неформальній формі – по імені і на «Ти» (Здрастуй, Олю). Актуальним є вітання «Привіт», «Вітаю», «Здоровенькі були», які трішки додають гумору та доброзичливої атмосфери.

•            Орієнтація на дієслова.

      Саме дієслова роблять текст динамічним. Часто одним словом можна описати цілу подію. Дієслова генерують у співрозмовника асоціації, уяву. Це додає зустрічі емоційного забарвлення, налагоджується контакт між інтерв’юєром та респондентом. Результативним є використання дієслів активного стану, які вказують на особу дії (суб’єкта) і безпосередньо спрямована на предмет (об‘єкт). Це завжди динамічніче й точніше, ніж безособовий пасивний спосіб[4, 175].

Пасивний:

«У програмі туристичного зльоту проводилися естафети. Протягом трьох днів відбувалася боротьба за звання «Кращий турист».

Активний:

«У програмі туристичного зльоту юнаки та дівчата «до сьомого поту» долали перешкоди в спортивних естафетах. Протягом трьох днів за звання «Кращий турист» ліцеїсти співали туристських пісень, розгадували квести, готували кашу».

• Ø              Обережно із запозиченнями, скороченнями та термінами.

  Зазвичай у зрозумілих на слух текстах слід уникати складних запозичень, а натомість використовувати поширені синоніми. Якщо під час розмови плануються скорочення, то для читацької чи глядацької аудиторії варто їх пояснити. Адже не всім можуть бути відомими уживані скорочення. Тому доцільно пояснити абревіатуру на початку сюжету. Для уникнення повторів варто вживати синоніми.

•    Обережно із синонімами.

  Використання синонімів у мовленні, особливо художньому, завжди зумовлене прагненнями конкретизувати зображувальний факт. Передати його в певному експресивному аспекті. Влучне використання синонімів – своєрідний стиль автора сюжету. Однак надмірні операції з синонімами можуть заплутати у розумінні сюжету. Тому синоніми повинні залишатися близькими до початкового поняття або назви і бути інформативними[4,177].

  У підготовці тексту про спортивні досягнення команди дівчат КОЛІ, автором використані синоніми: спортсменки ліцею, волейболістки, переможниці, рекордсменки, чемпіонки. Ці слова допомагають у розумінні сюжету й урізноманітнюють текст.

 

Активні "акули пера" Тетяна Єфімова - переможниця 2020 року– ІІ місце у щорічному обласному конкурсі творчості юних журналістів «Юнтелепрес» м. Дніпра в номінації «Стаття для ЗМІ» з роботою «Я – українка, і цим пишаюсь» та Єлизавета Терещенко - учасниця Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт «Я – журналіст»

 

Ірина Одінцова, переможниця ХІІ обласного конкурсу "КОЛІЯ" в секції "Майбутнє Дніпропетровщини" з дослідницькою роботою "Учнівська газета "КОЛІ + Я" як різновид соціальної активності старшокласників"